3 лютого – православна церква вшановує пам’ять преподобного Максима Грека (XV – XVI ст.). Він був сином багатого китайського чиновника в місті Арте (Албанія), отримав блискучу освіту. В юності багато подорожував, вивчав мови і навчався у європейських країнах; побував у Парижі, Флоренції, Венеції. Після повернення на батьківщину прибув на Афон і прийняв чернецтво у Ватопедській обителі.
Ім'я Максим походить від латинського слова"maximus", що означає великий, найбільший. І ймовірно, саме ця « максимальність» - основна риса власника імені. Вперше почали давати своїм дітям такі імена жителі Римської Імперії. Максимусами нарікали хлопчиків зі знатних сімей. І вірили, що ім'я допоможе їм здобути багато перемог і всіляких досягнень.
Інтенсивність звучання імені Максим відповідає хвилям червоного кольору. Це колір вогню, енергії й життєвої сили. Власники «червоних» імен наділені інтуїтивним чуттям, самостійністю, властолюбством і талантом маніпулювати людьми.
За характером холерик, завжди готовий прийти на допомогу. Начитаний, ерудований. З позитивних рис – комунікабельність, доброзичливість і креативність; з негативних – неуважність і легковажність.
«Літні» Максими волелюбні, артистичні, сексуальні, добрі й легковажні.
«Осінній» психотип поєднує врівноважених, принципових і розважливих особистостей.
«Зимові» власники цього імені, захоплюються технікою, винахідництвом і часто досягають вершин професійної майстерності, будучи фактично самоучками.
«Весняні» Максими нагадують народжених у літню пору, але при цьому вразливі й чутливі.
Найбільш поширені форми імені: Максимко, Максимушка, Макс, Максик, Максюта, Максюша.
Книги по даній темі можна знайти у нашій бібліотеці.
